середа, 18 липня 2012 р.


Як і обіцяв, пропоную послухати концерт "Во всю землю" Аноніма І (з рукопису 122/118 зібрання Софійського собору, текст стихири 3-го гласу вечора напередодні четверга). Запис зроблений так само, як і попередній (див. попередню публікацію в блозі):

 
Концерт цікавий тим, що тут використано чимало поліфонічних прийомів, є різноманітні ансамблі, а основна - початкова - тема повторюється протягом твору тричі, кожного разу у більш високому регістрі й у більш світлих тембрах голосів (спочатку у баса і двох тенорів, потім у баса і двох альтів, згодом у тенора і двох дишкантів). Ансамблеві розділи, де проводиться ця тема, перемежовуються більш урочистими розділами tutti.

4 коментарі:

  1. Натрапив на Ваш блог в мережі, дуже цікавий! Хоч я не спеціаліст в музиці, але дуже мені подобаються зразки українського партесного співу і українське барокко загалом. Дуже цікаві зразки послухав у Вас на сторінці. В мене таке питання, чи існують записи українського партесного співу? Бо я маю тільки диск львівської A capella Leopolis :( Хотілось би ще послухати щось з цієї чудової музики. Мій блог - http://anatolbabinskyj.blogspot.com/ може знайдете щось для себе цікавого. Я одного разу робив матеріал повязаний з українськими духовними напівами - http://anatolbabinskyj.blogspot.com/2012/01/blog-post.html

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Радий, що Вам сподобався мій блог)
      Записи українських партесів є - зокрема, виконання хором "Київ" під кер. М.Гобдича творів М.Дилецького. Їх можна послухати тут: http://www.parafia.org.ua/piece/heruvymska-pisnya-4/;
      http://intoclassics.net/news/2012-03-05-7238
      Ще є цікаве виконання капелою хлопчиків та юнаків «Дзвіночок» під кер. Р.Толмачова «Воскресенського канону» М. Дилецького:
      http://www.parafia.org.ua/piece/kanon-voskresinnya/

      Але досі, на жаль, не існує справді стилістично коректних виконань партесних творів (а тим паче їхніх записів). Наприклад, хор «Київ» виконує партесні твори із залученням жіночих голосів (насправді замість них мусять бути дитячі голоси – різниця в тембрі дуже відчутна), суттєво більшим складом хору, ніж мусив бути, і т.д.

      Я зараз саме обдумую ідею створення ансамблю партесного співу, який би робив історично-орієнтовані виконання партесів (тобто, максимально наближені до оригінального звучання). Добре було б організувати такий ансамбль при одному з храмів УГКЦ, але поки що не знаю, як підступитися до втілення цього проекту.

      Дякую Вам за посилання – Ваш блог справді дуже цікавий, а стаття про «Слово і голос» просто чудова! Дуже дякую)

      Видалити
    2. Дякую за посилання! Скачав ті два диски, знайду час посидіти послухати їх в спокої:) Цікаво справді було б почути ці чудові твори, так як вони задумані - за участі дітей. Якщо надумаєте робити ансамбль при храмі, то можу допомогти контактами різних людей, більш менш знаю тих хто служить в київських храмах, або займається різною роботою в Київській архиєпархії, до яких можна було б звернутись з ідеєю. А ідея, думаю, чудова. До-речі, можемо зробити з Вами якийсь матеріал для Релігійно-інформаційної служби України. Про хороші речі треба розповідати людям, особливо в наш час коли інфопростір забитий всяким непотребом, в тому числі й з життя церковно-духовного. Якщо б Ви хотіли поділитись своїми ідеями та розввідками в цій темі, то могли б щось підготувати.

      Видалити
    3. Дякую Вам за пропозиції і підказки. Я з радістю ними скористаюся. Дуже добре буде справді втілити ідею організації ансамблю в життя. Та для початку мушу зі свого боку зробити підготовчу роботу - варто підібрати певний репертуар, продумати, із чого легше буде почати. Треба зробити цю роботу, а десь із осені можна справді почати організацію такого ансамблю, якщо, звісно, знайдуться люди в Київській архиєпархії, які ту ідею підтримають.

      Щодо публікацій - я тільки за. Але, певно, людям для початку взагалі треба розповідати, що таке партесна музика, оскільки навіть найзагальніші відомості, здавалось би, уже давно опубліковані в серйозних наукових монографіях 1970-80х рр., досі не відомі широкому колу українців. Тож питання: в якому ключі доцільно писати ці статті? Якщо у науковому - концентруючись на нових цікавих відкриттях, то більшість читачів, певно, не зможе їх сприйняти у контексті вже відомих фактів. Доцільніше, певно, дописувати публіцистично-реферативні статті на вже "давно відомому", але "мало кому насправді відомому" матеріалі - для ознайомлення широкого кола читачів із тим, що, власне, є партесна музика. Звісно, вкраплюючи за можливістю свіжу інформацію, але не зосереджуючись лише і саме на ній. Як Ви думаєте?

      Видалити